Штучний інтелект і жива творчість: наш шлях — свідомий

Штучний інтелект і жива творчість: наш шлях — свідомий

1. ШІ — у світі, а ми — в реальності

Штучний інтелект сьогодні — всюди. Про нього говорять у ЗМІ, на курсах, у бізнесі й навіть у мистецтві. Його бояться. Ним захоплюються. Його інтегрують скрізь.

Хтось автоматизує магазини, хтось — створює фейкові новини та відгуки. А хтось просто хоче спростити собі рутинну роботу.

І тут — ми. Люди, які теж використовують ШІ. Але зі світлою головою і з серцем.

Ми не потік безликих зображень. Не автоматичний генератор “контенту заради контенту” і не черговий “швидкий бізнес”. Ми — митці, які обирають інструменти свідомо. Ми не женемося за швидкістю — ми працюємо за змістом і на результат.

Уявіть: холод, дощ, ви голодні. Є два варіанти — можете шукати дрова, розпалювати багаття, чекати, коли воно розгориться, або просто поставити їжу в мікрохвильовку.

Через 3 хвилини — уже гаряче, готове, без зайвого клопоту.

Так і з ШІ. Те, що раніше займало дні — тепер потребує кількох годин. І це справді комфортно.

Але чи смачніша страва, якщо її просто розігріли? Чи не втрачається в ній щось важливе — аромат, характер, ідея?

ШІ — це не магія. Це мікрохвильовка. Якщо не готувати самому — вона не створить нічого справжнього.

↑ До змісту

2. Він читає шаблони — а ми бачимо ідеї

Ми не ідеалізуємо себе. І не ідеалізуємо ШІ.

Так, ми ним користуємося. Але не для того, щоб він зробив усе за нас. А для того, щоб полегшити те, що відволікає від головного — творчості.

Ми не просимо його думати замість нас. Ми не доручаємо йому наш голос, смак, стиль. Але так, ми даємо йому рутину. І в цьому — вся різниця.

ШІ допомагає: перекладати технічні тексти, аналізувати тренди, створювати базовий ескіз — коли ми шукаємо напрямок, а не відповідь. Раніше на це йшло багато годин.

Але коли починається творчість — ШІ мовчить. Він не знає, який із варіантів — той самий. Він не відчуває тонкої межі між “майже вдалося” і “це воно”. Він не може сказати, чому цей мазок варто прибрати, а інший — залишити.

Ми самі переглядаємо десятки зображень. Відсіюємо. Редагуємо. Додаємо дрібні деталі. Виправляємо щось, що відчувається “не так”. Перевіряємо, як це виглядає в матеріалі, у друці, на світлі, в русі.

ШІ цього не зробить. Бо він не відчуває. Він не бачить характеру. Не розуміє, що в зображенні має бути настрій. І що у доброго твору — є очі.

↑ До змісту

3. У світі фейків — складно знайти справжнє

Сьогодні весь інтернет — як велетенська виставка. І більшість “експонатів” там — не справжні.

Цілі магазини створені за допомогою ШІ: фото — фейкові, товари — вигадані, відгуки — написані машиною. Вони виглядають привабливо, правильно оптимізовані, швидко просуваються алгоритмами.

На Etsy продавали неіснуючі інструкції з в’язання. На Amazon — “унікальні” речі, яких ніхто ніколи не тримав у руках. У Facebook — рекламу принтів, які не малював жоден художник. І все це — робота машин, які прикидаються людьми.

Покупець не може цього відрізнити. Бо зовні все виглядає переконливо: є відгуки, є фото, є навіть “продавець”. Але за цим — нікого. Ні душі, ні ідеї, ні відповідальності.

І найнебезпечніше — платформи самі не бачать різниці. Вони просувають те, що часто клікають, лайкають, купують. Алгоритму байдуже, хто це зробив. І тому — вигадане отримує перевагу.

Ми не можемо змагатися з фабриками, які генерують по 10 000 “дизайнів” на день. Але ми можемо сказати: ми — справжні. У нас є обличчя, процес, історія, вибір.

І це видно. Навіть без підпису.

↑ До змісту

5. Фото, які ШІ не створить — бо ми на них справжні

Ми публікуємо фото з Анною. Не тому, що прагнемо популярності чи ганяємося за “лайками”.

Художники — вони інші. Скромні, з відчуттям міри, зі смаком. І зазвичай — на другому плані.

Але ми усвідомили: це потрібно.

Бо тільки так ви можете побачити, що ми — люди, не ШІ. Що ми справді працюємо, створюємо, відбираємо. Що наші вироби існують насправді, а не в уяві алгоритму.

Це не постановка. Це — частинка нашого реального процесу.

І ми хочемо, щоб у вас було розуміння: ви купуєте не просто “товар”, а роботу художника, дизайнера, митця.

Не в супермаркеті. Не в системі. А у людини — яка була, є і буде справжньою.

А вибраний вами об’єкт — створений руками й серцем.

↑ До змісту

6. Справжнє — не завжди швидко. Але завжди відчутно

ШІ може створити тисячу сторінок за годину, але ми не хочемо бути тими, хто женеться за кількістю, бо справжнє не робиться “на потік”.

Наш процес — інший: спочатку — ідея, потім — варіанти, редагування, сумніви, друк, оцінка, переробка. І лише тоді — фінал. Іноді це день, іноді — тиждень. Але коли результат готовий, ми можемо взяти його в руки й сказати: “Це — наше”.

Часто ми відбираємо згенеровані ШІ зображення. Але не механічно — ми дивимось на них як художники й залишаємо лише ті, в яких є потенціал. Ми редагуємо, шліфуємо, обрізаємо, адаптуємо. Бо просто красива картинка — це ще не продукт, це лише ескіз. А продукт — це результат праці, вибору, відповідальності.

Саме тому у нас не сотні “позицій”. У нас — вибране, перевірене, відчуте.

Бо все, що має сенс і заслуговує на вашу увагу — вимагає зусиль і клопіткої праці.

↑ До змісту

7. Я не проти ШІ. Але я — за душу у створеному

Я не свята. І не романтик, яка “пише тільки пером”. Я сучасна. Я використовую інструменти, які справді допомагають. Але я не віддаю кермо штучному інтелекту. Бо тоді мій шлях — уже не мій.

Я знаю, що ШІ може полегшити роботу. Що він корисний. Іноді навіть надихає. Але він — не автор.

Він не знає, для чого я створю, і не відчуває, кому я це передаю.

Я щодня ставлю собі питання:
— Це чесно?
— Це гармонійно?
— Це моє?

І якщо відповідь “так” — я викладаю роботу у світ. Якщо ні — працюю далі.

Бо я розумію: моя мета — не просто створити продукт. А подарувати настрій, світло й тепло.

І цього ніколи не зробить жоден код, яким би геніальним він не був.

↑ До змісту

8. Малий бізнес — це не слабкість. Це вибір.

Ми не корпорація. У нас немає безмежних бюджетів на рекламу або сотень співробітників. Але є те, чого не можна купити — щирість, характер і людяність.

Ми не створюємо просто асортимент. Ми створюємо роботи. Картини, принти, гравюри, чашки — кожен предмет пройшов через наш вибір, наш досвід, наш смак. І кожен із них не просто виріб, а зв’язок.

Ви можете знайти схожі предмети в інших місцях, але якщо шукаєте щось з історією, з душею, з почуттям автора — вам до нас.

Наші роботи створені не для потоку, а для тих, хто шукає справжнє. І це відчувається ще до покупки.

↑ До змісту

9. Завершення — без шаблонів, але щиро

Ми не ідеальні. Але ми справжні. Ми не ховаємось за аватарки. Не створюємо фейкові історії. Не женемось за “масовістю”. Ми працюємо на совість, на смак і на людяність.

Ми використовуємо ШІ — так само, як хтось використовує телефон чи електрику. Але створюємо — ми. Відбираємо — ми. Ми відповідаємо за кожен вибір — ми творимо.

І саме тому наші роботи живі. У кожній — думка, вибір, емоція. І якщо ви підтримуєте цей підхід — ви вже частина цієї історії.

Зазирніть у наш магазин. Підпишіться на нас у соцмережах. Розкажіть друзям. І пам’ятайте: у світі, де так багато копій, справжність — це найцінніше, що ми можемо запропонувати.

↑ До змісту

10. Післямова

Цей текст написано не в офісі агенції. І не командою маркетологів. Його написала художниця, яка просто хоче робити те, що вміє: створювати, малювати, ділитися красою. І дати своїм дітям можливість жити безпечно, без війни, в новій країні.

У 2022 році наша сім’я була змушена залишити дім в Україні через війну. Залишити все звичне. І почати з нуля — без мови, без підтримки, без жодного знайомого обличчя поруч. І попри довгий період у Франції — ця мова досі дається дуже важко. Саме тому ШІ для нас — не мода, а рятівний інструмент. Він допомагає перекласти, сформулювати, донести свої думки, коли звичайні слова застрягають на язиці.

Слова, які йдуть із серця

Ми хочемо подякувати всім народам і добрим людям у різних куточках світу, які відкрили двері своїх домівок, сердець, шкіл і установ для мільйонів українців. Мільйони людей знайшли притулок та захист.

Але особлива, глибока, дуже особиста подяка — Франції.

Французькому народові, який не залишив нашу сім’ю наодинці. Французьким друзям, які з’явилися у нашому житті і стали нашою підтримкою. Французькій владі, яка діяла швидко, чітко і по-людськи.

Ми відчули себе не чужими, а прийнятими. Нас не лише врятували від небезпеки — нам дали шанс жити, творити, вірити.

Ми носимо цю вдячність у серці щодня, і вона залишиться з нами — на все життя.

Сім’я Мамчурів

P.P.S

Особлива подяка моєму чоловіку та дітям за безмежну підтримку, розуміння та натхнення, яке вони дарують кожного дня. Ваша віра в мене та в нашу справу — це те, що не замінить навіть найпотужніший ШІ. Без вас я б не змігла сказати "МИ". Завдяки вам я можу впевнено йти вперед і створювати те, що важливо не лише для мене, а й для нас усіх.

↑ До змісту


Анна Мамчур — українська художниця. Створює мистецькі відео, навчає дітей і дорослих малюванню, досліджує культурні простори Європи та ділиться враженнями в авторському блозі.



Цей матеріал — про свідомий вибір і справжність. Якщо відгукнулося — поділися ним з тими, кому важливе живе мистецтво.

🔍
Fullscreen