Весілля у Кані Галілейській — Паоло Веронезе
Назва картини: Весілля у Кані Галілейській (The Wedding at Cana / Les Noces de
Cana)
Автор: Паоло Веронезе (Paolo Veronese, Paolo Caliari) (1528–1588)
Країна: Італія (Венеція)
Рік створення: 1562–1563
Техніка: Олія на полотні
Розміри: приблизно 677 × 994 см (6,77 × 9,94 м)
Місце в експозиції: Лувр, крило Денон, Salle des États
Категорія: Біблійна композиція / Міф і реальність
Стиль / школа: Пізнє Високе відродження / маньєризм із виразним венеційським
колоритом
Контекст створення
Полотно було замовлене бенедиктинськими ченцями для рефекторію монастиря Сан-Джорджо-Маджоре у Венеції. Веронезе працював над картиною в 1562–1563 роках, узгоджуючи святковий сюжет біблійного весілля з пишністю венеційського бенкету. Його контракт вимагав використання найкращих фарб, включно з ультрамарином та максимальної кількості фігур, щоб заповнити величезну площу полотна.
Сюжет і композиція
Це грандіозне зображення весільного бенкету переносить глядача всередину святкового залу XVI століття. Центральна частина картини зображує Ісуса, який звершує чудо: вода перетворюється на вино. Навколо — оперні гурти музикантів, слуги, гості в розкішних шатах, святкуючи та розважаючись. Архітектурний фон з античними колонами і структур у стилі Палладіо підсилює масштаб і драматургію сцени.
Стиль і техніка
Веронезе поєднав традиції венеційського колоріто з багатою драматичною організацією фігур. Палаюча палітра та увага до тканин, світла й тіней створюють ефект присутності святкового розмаїття. Композиція маньєристична, широка, динамічна і врівноважена. Кожна лінія веде погляд до Христа, тихого ядра у морі людського руху.
Доля картини
Протягом майже 235 років полотно залишалося у монастирі Сан-Джорджо-Маджоре. У 1797 році його як військовий трофей захопили війська Наполеона і перевезли до Парижа. Велике полотно було розрізано для транспортування, а згодом знову зібране. З того часу воно перебуває у Луврі як один із найвизначніших шедеврів музею.
Особистий погляд
Стоячи перед «Весіллям у Кані», відчуваєш себе повноправним учасником бенкету. Веронезе відкриває двері у свято, де минуле і сьогодення переплітаються. Картина дихає сотнею історій і кольоровою метафорою радості, мистецтва і людського життя.